| Меню сайта |
|
 |
| Категории раздела |
|
|
| Мини-чат |
|
|
|
| Наш опрос |
|
|
| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
| Форма входа |
|
|
|
АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ПЕРЕРОБКА ІНФОРМАЦІЇ
| АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ПЕРЕРОБКА ІНФОРМАЦІЇ
Сутність і основні види аналітико-синтетичної переробки інформації. Оглядово-аналітична діяльність, оглядово-аналітичні документи. Вимоги до структури та змісту аналітико-синтетичних робіт згідно з чинними нормативно-технічними документами.
Сутність і основні види аналітико-синтетичної переробки інформації
Головна мета аналітико-синтетичної переробки інформації – пошук нових фактів і довідок, які в цих документах не виражені в явному вигляді, а логічно виводяться з наявної в них інформації.
Для цього додатково залучається так звана екстралінгвістична інформація (інформація, накопичена людьми в результаті суспільно-історичної практики).
Залежно від аналітико-синтетичної обробки інформації (ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види) відрізняють:
• інформаційне видання
• бібліографічне
• реферативне
• оглядове
• дайджест
Основні види аналітико-синтетичної переробки документів та інформації визначаються у Держстандарті України (ДСТУ 2394-94 Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів), який відповідає міжнародному стандарту ISO 5127/3a-1981, і включають:
• бібліографічний опис
• індексування
• анотування
• реферування
• переклад наукових документів
• збирання, критична оцінка, систематизація й узагальнення науково-технічних даних
• складання оглядів
Аналіз – операція дослідження цілого з метою встановлення його складових частин та зв”язків між ними.
Аналіз змісту – аналіз з метою виявлення даних, що характеризують зміст документу в зрозумілій та точній формі.
Індексування – операція подання результатів аналізу документу елементами інформаційної мови чи природної мови, як правило, з метою полегшення його пошуку.
Реферат – стисле подання змісту документу без його інтерпретації чи критики.
Індикативний реферат – реферат, що характеризує тип твору, його головний предмет, а також спосіб подання фактів.
Інформативний реферат (розгорнутий) - реферат, що якнайповніше представляє кількісну інформацію, яка міститься у документі.
Вибірковий реферат (спеціалізований) - реферат, що відображає лише ті частини тексту, які є важливими для певних категорій користувачів.
Висновок (підсумок), резюме – стислий переказ у межах документу його найважливіших положень та отриманих результатів, що допомагає читачеві, який переглянув попередній текст, зорієнтуватися.
Відгук – критичний огляд одного чи кількох документів. Типові складові відгуку – актуальність, наукова новизна, практичне значення, висновок.
Витяг – текст, що складається з речень самого документа.
Анотація – стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа.
Бібліографічний опис документів
Головним об’єктом бібліографічного аналізу є його зовнішні розпізнавальні ознаки, а не зміст тексту і не сам текст. Цей аналіз виконується за правилами, викладеними у ДСТУ 2394-94.
В результаті такого аналізу визначають: заголовок документа (тексту), його автора, над- і підзаголовкові дані, вихідні дані та інші розпізнавальні ознаки.
Склад елементів опису, а також послідовність їхнього викладу, мають відповідати правилам, скорочення окремих слів і словосполучень у бібліографічному описі повинні бути однаковими (ДСТУ 3582-97).
Бібліографічний опис є основою для каталогів, карток та інформаційних видань. Від того, як складено бібліографічний опис, залежить ефективність доведення інформації до користувача.
Автором документа може бути окрема особа, кілька осіб, а також будь-яка організація або заклад (колективний автор). У підзаголовкових даних звичайно визначають
• цілісне призначення документа (навчальний посібник, довідник, каталог тощо,
• його форму (наприклад, альбом креслярський),
• прізвища осіб, що брали участь у підготовці документа (перекладач, редактор, художник),
• довідки про повторність видання.
У вихідних даних, які характеризують документ з видавничої сторони, вказують
• місце видання,
• назву видавництва, рік видання,
• ISBN - міжнародний стандартний номер книги або ISSN – міжнародний стандартний номер серійного видання.
У кількісній характеристиці документа наводяться довідки про його обсяг (загальну кількість сторінок чи номери сторінок, на яких розміщений документ), кількість вміщених в ньому ілюстрацій.
Бібліографічний опис документа наводять у чітко встановленій послідовності та формі:
• прізвище автора
• заголовок
• підзаголовкові дані
• вихідні дані
• кількісна характеристика,
• надзаголовкові дані
• примітки
Індексування документів
Індексування - процес висвітлення центральної теми або предмету документа. Опис змісту будь-якого документу на інформаційно-пошуковій мові називають його пошуковим образом. Пошуковим образом документів виступають індекси будь-якої ієрархічної або фасетної класифікації, довідкові слова або ключові слова (дескриптори).
Ключові слова – це 5-15 слів або словосполучень, які є важливими для розкриття змісту першоджерела (ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення).
Анотування
Анотацією називають текст, який коротко розкриває центральну тему або предмет документу. Обсяг анотації не залежить від обсягу вихідного (первинного) документа.
Анотування - це процес перетворення документальної інформації.
Анотація містить у собі відомості про автора, зміст, характеризує тип твору, основну тему, проблему, об’єкт, мету і результати роботи, новизну, переваги твору порівняно з іншими.
Реферування
Реферат - це скорочений виклад змісту первинного документа (його частини) з основними фактичними відомостями і висновками.
Розрізняють реферати індикативні й інформативні за функціями та глибиною розкриття інформації.
Індикативний реферат (покажчик) виконує сигнальну функцію: повідомляє користувачів про появу відповідної інформації та надає можливості розв’язати питання доцільності звернення до першоджерела. Нині вони є основою інформаційного масиву для введення в комп’ютер. У цьому разі їхньою головною структурною одиницею є список ключових слів, на базі яких формулюється пошуковий образ документу.
Інформативний реферат виконує пізнавальну функцію.
За ступенем охоплення первинного документа виділяють аспектні (проблемно-орієнтовані) та уривчасті реферати, за формою подання матеріалу - анкетні, табличні та схематичні, за кількістю опрацьованих першоджерел - монографічні та оглядові.
Незалежно від виду реферат складається з трьох частин:
заголовкової (бібліографічний опис документа)
власне реферативної, яка передає основну інформацію про зміст документа
довідкового апарату, який містить індекс УДК, рубрикаційний шифр, інформацію про ілюстративний, табличний матеріал, примітки референта, його прізвище або назву організації, якій належить реферат.
Універсальний характер має така структурна схема реферата: тема, предмет (об’єкт), характер, мета роботи; методика виконання роботи, її конкретні результати; висновки; сфера застосування результатів роботи.
Ключове слово – слово чи сполучення (можливо, у нормованій формі), взяте з назви чи тексту документа, яке характеризує його зміст і забезпечує його пошук. Ключові слова, суттєві для розкриття змісту реферата, кількістю від 5 до 15, наводяться у називному відмінку.
Оглядово-аналітична діяльність
Головна мета - підготовка оглядових інформацій, аналітичних довідок, доповідей тощо.
Оглядова інформація - це систематизована й узагальнена інформація про стан певної галузі науки, техніки та виробництва (досягнутий рівень, тенденції та перспективи розвитку, організаційно-економічна ситуація).
Огляд - це синтезований текст, у якому дається зведена характеристика будь-якого питання чи проблеми, основана на використанні інформації, здобутої з першоджерел за певний час.
Залежно від мети всі огляди поділяють на бібліографічні, реферативні й аналітичні.
Бібліографічні огляди - це упорядкована сукупність бібліографічних описів джерел інформації, їхні анотації, текст, що їх пов’язує. Реферативні та аналітичні огляди містять упорядковані сукупності відповідно реферативних та аналітичних описів джерел інформації.
Аналітичні доповіді - це науково розроблені документи, які формулюють проблему, розкривають її сутність, структуру й основні тенденції розвитку. Обсяг - 30-40 сторінок тексту.
Структура аналітичної доповіді: заголовок, вступ, основний зміст, короткі висновки, припущення та рекомендації, список використаної літератури.
Аналітична довідка - це недрукований вторинний інформаційний документ, у якому систематизовано й узагальнено відомості з окремих аспектів стану та тенденцій розвитку різних проблем і об’єктів. Обсяг - 10-12 сторінок. Головна цінність цього документа - оперативність підготовки.
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: hugo-borz (03.02.2008)
| Автор: Олег E W
|
| Просмотров: 2805
| Рейтинг: 3.7/3 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
| Поиск |
|
|
| Друзья сайта |
| | |
|
