Меню сайта |
|
|
Категории раздела |
|
|
Мини-чат |
|
|
Наш опрос |
|
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Форма входа |
|
|
|
Наукова праця в галузі економики
Проблема поділу капіталу підприємства на основний та оборотний
Аспірант Кузнєцова Т.В.
Науковий керівник – к.е.н., доц. Забродська Л.Д.
Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури
Метою даного дослідження є визначення поділу капіталу на основний та оборотний. Основним завданням у цьому питанні є аналіз теоретичних підходів до визначення основного та оборотного капіталу у класичній економічній теорії.
З аналізу концепції авансів Ф. Кене: “... капітал можна розподілити на основний (первісні аванси) та оборотний (щорічні аванси), щорічні аванси, мають властивість виробляти додану вартість“ [1]. Можна не погодитися з таким визначенням, так як у сучасний період існує поняття зносу основних фондів, які можуть бути замінені, а отже є не лише первісними авансами. А.Сміт визначив розподіл капіталу так: “... частина капіталу, що не залишає свого власника – основний капітал, що залишає свого власника в одній формі, а повертається у іншій – оборотний капітал“ [2]. А.Сміт фактично виключив капітал з оборотного процесу, а до складу оборотного капіталу включив капітал обігу (готову продукцію та грошові кошти), такий розподіл мав велике значення для подальшого розвитку економічної думки. Д.Рікардо визначив основний капітал, як грошові кошти, що вкладені в інструменти, машини та будівлі, а оборотні кошти призначені для утримання праці [2], та поклав в основу поділу капіталу залежність від тривалості його відтворення. Іншу різницю між основним та оборотним капіталом визначає Дж.Міль, стверджуючи, що основні капітальні блага можуть бути використані багато разів, а оборотний капітал – лише один [1]. Найбільш повним можна вважати трактування основного капіталу, К.Маркса, який визначав його як частину капіталу, що став основою виробничого процесу та зберігає визначену форму, в котрій капітал входить у цей процес та виконує одні й ті ж самі функції протягом довготривалого періоду [3].
Сучасний поділ капіталу на основний та оборотний витікає з різних напрямків досліджень багатьох економістів і визначається за особливостями та тривалістю використання капіталу у процесі виробництва.
Література:
1.Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч. посібник для вищих навч. закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 219с.
2. Антология экономической классики Вильям Петти, Адам Смит, Давид Риккардо. М.: «ЭКОНОВ» - «Ключ», 1993. – 475с.
3. Сapital. Volumetwo. BookII: TheProcessofCirculationofCapital. ProgressPublishers, Moscow 1956, translatedbyI. Lasker.
|
Категория: Мои статьи | Добавил: hugo-borz (31.03.2008)
| Автор: Олег E W
|
Просмотров: 450
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|
|
Поиск |
|
|
Друзья сайта |
| |
|