Меню сайта |
|
|
Категории раздела |
|
|
Мини-чат |
|
|
Наш опрос |
|
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Форма входа |
|
|
|
Символізм́
Під впливом евр. (й у великій мірі рос.) С., як реакція проти літератури народницького реалізму, розвинулася модерна українська поезія поч. 20 ст. Елементи і впливи С. помітні у творчості М. Вороного, М. Філянського, Г. Чупринки, у драматичних творах О. Олеся, в поезії поетів гал. «Молодої Музи», В. Пачовського, П. Карманського, прозаїка М. Яцкова. У літ. критиці ідеї С. репрезентували М. Євшан (Федюшка), М. Сріблянський (Шаповал). Впливи С. позначилися також і в ділянці перекладу (переклади з Г. Ґавптмана, Г. Ібсена, Л. Андреєва та ін.). Укр. С. оформився організаційно вже після того, як з кінця 1910-их pp. закінчився період активізації рос. С. Поч. укр. С. пов'язані з раиньою творчістю П. Тичини (1914-17), Я. Савченка, О. Слісаренка, Д. Загула, В. Ярошенка, К. Поліщука та ін. Першим орг. осередком укр. С. було створене в Києві 1918 з участю поетів Я. Савченка, О. Слісаренка, П. Савченка, М. Семенка, В. Кобилянського і П. Тичини, як і діячів театру Л. Курбаса й М. Терещенка та мистця А. Петрицького, угруповання «Біла Студія» (назва за франц. ж. «Revue Blanche»). Силами цієї групи був виданий того ж року «Літ.Крит. Альманах» з творами названих поетів і мистців і з теоретично-програмовими сг. І. Майдана (Д. Загула) та Я. Савченка, а на початку 1919 постало нове угруповання укр. символістів «Музагет» (за зразком однойменної групи рос. символістів А. Бєлого), заходами й силами якого в травні 1919 було видано потрійне ч. ж. «Музагет» за ред. П. Тичини, В. Ярошенка, Ю. Меженка і Д. Загула. Активну участь у діяльності групи взяли, крім вище названих, А. Павлюк, М. Жук, М. Крупський та ін. Виразно символістичною мотивами й засобами була творчість Я. Савченка («Поезії», 1918), В. Ярошенка («Світотінь», 1918; «Луни», 1919), Д. Загула («На грані»), О. Слісаренка («На березі Кастальському»), К. Поліщука («Поезії»), А. Павлюка («Сумна радість»), М. Терещенка (вірші в «ЛНВ» й «Музагеті»), В. Кобилянського (посмертна зб. «Мій дар», 1920). Вершинним виявом укр. С. стала зб. Л. Тичини, «Соняшні кларнети» (1918), як своєрідна й унікальна подекуди в евр. С. «музикальна симфонія» (А. Шамрай). Під впливом С. перебував початково й П. Филипович. Символічна за настроєм і засобами була перша зб. не зв'язаного орг. з символістами Т. Осьмачки «Круча» (1922). Поза межами УРСР впливами С. була позначена рання творчість Р. Купчинського, В. Бобинського («В притворі храму», 1919; «Тайна танцю», 1924) й ін. гал. поетів, згуртованих б. ж. «Митуса» (1922) та І. Крушельницького, як також поетів і мистців емігрантів, згуртованих б. ж. «Сонцецвіт» у Тарнові (1922). Існування символістичного угруповання обмежилося періодом 1917 — 19: М. Семенко й О. Слісаренко активізувалися в укр. футуризмі; ін., після останньої спроби з альманахом і групою «Ґроно», перейшли під ударами офіц. критики на позиції «пролет. літератури». Від С. і його естетичних настанов відмовився згодом і П. Тичина. Настанови С. і гасло «мистецтво для мистецтва» обстоювали ще деякий час у крит. писаннях Ю. Меженко, К. Поліщук, й А. Павлюк. У 1934 — 37 більшість кол. символістів, навіть ті, що перейшли на вимагані сов. режимом «пролет.» позиції, були знищені, розстріляні або загинули в концтаборах: Я. Савченко, О. Слісаренко, Д. Загул, В. Ярошенко, В. і К. Поліщуки, Л. Курбас, І. Крушельницький, В. Бобивський та ін. Традиції укр. С. і його мист. настанов продовжували у 20-их pp. на еміграції — К. Поліщук (пронизана месіяністичними мотивами зб. «Звуколірність», 1921), й А. Павлюк (у виданих в 1925 — 31 зб. у Празі); з 1945 Т. Осьмачка, В. Барка, М. Орест і зокрема О. Зуевський (зб. «Золоті Ворота», 1947; «Під знаком фенікса», 1958), два останні — активні перекладачі творів Р. М. Рільке, С. Ґеорґе, С. Маллярме та ін. евр. символістів. Виразного й ориґінального оформлення й вияву у творчості укр. поетів (поза еміграційними — М. Орестом й О. Зуєвським) С. не набув. У ньому перехрещувалися різні впливи, в тому числі й народницької поезії і чужих для С. напрямів (футуризм і ін.). У порівнянні з евр. й рос. С. укр. С. був формально спізненим й епігонським напрямом. Характеристичною особливістю укр. С. було його усучаснення — намагання висловити з допомогою символістичних мотивів і засобів захоплене чи й заперечливе ставлення авторів до дорев. і рев. дійсности. Укр. образотвочі мистці-символісти, як і їх евр. попередники й сучасники, намагалися знайти синтезу кольорів і ліній, яка могла б висловити ідею. Елементи С. і його впливи наявні у творчості чл. «Музагету» і «Ґрона» — М. Жука, М. Бурачека, А. Петрицького, і передусім Ю. Михайлова, а на Західній Україні — О. Новаківського, раннього П. Ковжуна, р. Лісавського, Л. Ґеца, О. Сорохтея та Ан.; «а еміграції до неосимволізму можна віднести малярську творчість В. Цимбала. Впливами С. позначена й рання театральна творчість Л. Курбаса і його Молодого Театру в 1917-19. Література: Літ.-крит. Альманах. К. 1918; ж. Музаґет, чч. 1 — 3, К. 1919; ж. Гроно. К. 1920; Дорошкевич О. Підручник історії укр. літератури. 4 вид. X. 1927; Савчєнко Я. Поети й белетристи. X. 1927; Лейтес А. і Яшек М. Десять років укр. літератури (1917 — 27). І — II. К. 1928; Шамрай А. Укр. література. 2 вид. X. 1928; Гординський Я. Літературна критика підсов. України. Л. — К. 1939; Sherekh Yu. Trends in Ukrainian Literature under the Soviets. The Ukrainian Quarterly. IV, ч. 2. Нью-Йорк 1948; Luckyj G. S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine 1917 — 34. Нью-Йорк 1956; Stepun F. Die Wege des Symbolismus. Orbis scriptus. Мюнхен 1966; Неврлі М. Художні напрямки й літ. угруповання в ранній укр. порев. літературі, ж. Дукля, чч. З і 5 (також окрема відбитка), Пряшів 1968; Бойчук Б. і Рубчак Б. Координати. І — II, Мюнхен 1969; Історія укр. літератури у восьми тт. VI т. К. 1970; Родько М. Українська поезія перших пожовтневих років. К. 1971.
|
Категория: Мои статьи | Добавил: hugo-borz (02.01.2009)
|
Просмотров: 480
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|
|
Поиск |
|
|
Друзья сайта |
| |
|