3. Типи виробництва.

      У діяльності підприємств є деякі характерні особливості, які є загальними навіть для підприємств, випускаючих різну продукцію. Такими особливостями можуть бути широта або вузькість номенклатури продукції, універсальність або спеціалізація устаткування, застосування потокових або не потокових методів, детальна розробки технологічного процесу і т.п.

    Для визначення характерних особливостей організації виробництва на підприємстві встановлені єдині характеристики типів виробництва.

   Тип виробництва — його класифікаційна категорія, що виділяється по ознаках широти номенклатури, регулярності, стабільності і об'єму випуску виробів.

    Основних типів виробництва три — одиничне, серійне, масове.

    Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, що виготовляються, і малим об'ємом їх випуску.

   Серійному виробництву властиві обмежена номенклатура виробів, що виготовляються партіями, що періодично повторюються, і порівняльно великий об'єм випуску.

   Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим об'ємом випуску виробів, що безперервно виготовляються протягом тривалого часу.

   Поняття тип виробництва» відноситься до робочого місця, ділянки, цеху, підприємства в цілому. Найважливішою характеристикою типу виробництва є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій. Коефіцієнт закріплення операцій — відношення числа всіх різні технологічних операцій, виконаних або підлягаючих виконанню протягом місяця, до числа робочих місць.

    Якщо коефіцієнт закріплення:

Кз.о.=1, виробництво належить до масового;

1 ≤  Кз.о ≤ 10, виробництво належить до великосерійного;

10≤  Кз.о ≤ 20, то виробництво належить до середньосерійного;

1 ≤  Кз.о ≤ 10, виробництво належить до дрібносерійного;

     Коефіцієнт Кз.о. не регламентується в одиничному виробництві.

     Таким чином, коефіцієнт закріплення операцій показує середню кількість деталь-операцій, виконуваних на одному робочому місці.

      Всі робочі місця з погляду їх спеціалізації можна розбити на три групи.

       1. Робочі місця одиничного типу виробництва. На таких робочих місцях виконуються різні операції (в межах технологічних можливостей верстата або робочого місця) над різними деталями. Коефіцієнт закріплення операцій не регламентується; як правило, для робочих місць даного типу До 40. Устаткування має універсальний характер, розміщується по групах однотипних верстатів (свердлувальні, токарні, шліфувальні і т. п.), через часту зміну предметів праці багато часу втрачається на його переналагодження. Велика різноманітність виконуваних операцій, їх складність, часта змінюваність вимагають застосування праці висококваліфікованих робітників.

      2. Робочі місця серійного типу виробництва. За такими робочими місцями закріплюється деяка кількість операцій над декількома деталями при певному чергуванні цих операцій і деталей. Предмети праці запускаються у виробництво серіями, що періодично повторюються (партіями). Обмеження номенклатури оброблюваних виробів і видів операцій дозволяє застосовувати спеціалізоване устаткування. Такі робочі місця по своєму характеру наближаються до робочих місць одиничного типу виробництва, проте кількість закріплюваних деталь-операцій набагато менше, оскільки деталі обробляються невеликими партіями.

Робочі місця середньосерійного типу виробництва характеризуються тим, що оброблювані предмети запускаються у виробництво стабільними партіями з певною періодичністю. При цьому застосовується як спеціальне, так і універсальне устаткування.

     Робочі місця великосерійного виробництва, на яких деталі обробляються великими партіями, мають спеціальне і спеціалізоване устаткування. Такі робочі місця по своїй характеристиці наближаються до масового виробництва.

     З. Робочі місця масового типу виробництва характеризуються вузькою спеціалізацією, за ними закріплюється виконання однієї операції над однією деталлю, застосовується вузькоспеціалізоване високопродуктивне устаткування;

Тип виробництва ділянки, цеху, підприємства в цілому визначається по переважаючій групі робочих місць з урахуванням ряду інших показників.

    Підприємства одиничного виробництва випускають широку номенклатуру продукції в одиничних кількостях, на ділянках або в цехах переважають робочі місця одиничного виробництва, проте при виготовленні стандартних і уніфікованих деталей можуть бути робочі місця серійного і великосерійного типу.

    Типовим прикладом одиничного виробництва є виготовлення прокатних станів, унікальних екскаваторів великої потужності, парових і гідравлічних турбін. Якщо виробництво продукції носить разовий характер, то виділяють одиничне разове виробництво, якщо ж продукція виготовляється в одному - двох екземплярах, а замовлення повторюються 2—3 рази на рік, то виділяють одиничне повторюване виробництво.

    Підприємства серійного виробництва мають більш обмежену номенклатуру продукції, ніж одиничного. Вироби випускаються постійно або серіями, що періодично повторюються. Під серією розуміється деяка кількість виробів певного найменування, типорозміру і виконання, що виготовляється по незмінній конструкторській документації.

    На серійних підприємствах переважають робочі місця серійного типу виробництва, проте є робочі місця в ділянки як масового, так і одиничного типу. Приклади таких підприємств — заводи важкого машинобудування, виготовляючи деякі види приладів (дрібносерійне виробництво), верстатобудування, текстильного машинобудування, літакобудування (середньосерійне виробництво), комбайнобудування, електровозобудування, по виробництву дорожніх і будівельних машин (великосерійне виробництво).

     Підприємства масового виробництва протягом довгого часу випускають у великих об'ємах продукцію одного або декількох найменувань в умовах глибокої внутрізаводської спеціалізації, широкого розподілу праці і переважання робочих місць масового типу. До підприємств цього типу відносяться автомобільні, годинні, тракторні заводи.

     Тип виробництва робить істотний вплив на економіку підприємства. Від нього залежать виробнича структура підприємства і його цехів, характер технологічних процесів і їх оснащеність, форми організації виробництва, праці і управління. У міру підвищення серійності виробництва безперервно розширяється застосування високопродуктивного спеціального устаткування, прогресивних технологічних процесів, передових форм організації виробництва і праці. Це сприяє зростанню продуктивності праці, поліпшенню використовування основних фондів, зниженню собівартості продукції і кінець кінцем підвищенню ефективності виробництва. Тому необхідно постійно знаходити резерви підвищення серійності виробництва за рахунок підвищення рівня стандартизації і уніфікації виробів, застосування типових технологічних процесів, групових методів обробки.