1.     Класифікація господарських засобів

      Господарські засоби підприємства в бухгалтерському обліку класифікують (характеризують) за двома ознаками:

1) за складом і використанням (функціональною роллю у процесі відтворення);

2) за джерелами формування (фінансування).

      Господарські засоби в бухгалтерському обліку неодмінно характеризують за двома ознаками: їх складом і використанням та джерелами формування. Наприклад, автомобіль, вписаний як внесок засновника у статутний фонд підприємства, належить до основних засобів підприємства (за їх складом) і до статутного фонду (капіталу) підприємства (за джерелами фінансування).

       За складом і використанням господарських засобів підприємства групують за такими напрямами:

• за формами функціонування;

• за характером участі в господарському процесі, швидкістю їх обліку;

• за ступенем ліквідності;

• за функціональною роллю у процесі відтворення.

      Узагальнену класифікацію господарських засобів підприємства подано на рис.1.

Рис.1. Схема класифікації господарських засобів підприємства за їх складом і використанням.

       За формами функціонування господарські засоби поділяють на такі групи: матеріальні засоби (активи); нематеріальні засоби (активи); фінансові вкладення (активи).

        Матеріальні активи - це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму; наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.

        До нематеріальних засобів (активів) належать придбане право та місце на товарній, фондовій біржах, авторські права, права на інтелектуальну власність і використання земельних ділянок, програмне забезпечення, майнові права, вартість одержаних патентів, ліцензій та інших активів, які не мають матеріальної форми, але дають можливість підприємству отримувати прибуток.

       Фінансові активи - це група господарських засобів (активів) підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та чужоземній валютах, фінансові вкладення підприємства, дебіторська заборгованість.

       Фінансові вкладення (інвестиції) — це вкладення коштів підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств. У бухгалтерському обліку виділяють довгострокові фінансові вкладення (з терміном повернення понад рік) і короткострокові (поточні) фінансові вкладення (з терміном проведення до року).

      Дебіторська заборгованість - це заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед даним підприємством за відправлену їм продукцію чи надані послуги. Фізичні і юридичні особи, які мають таку заборгованість перед даним підприємством, називаються його дебіторами.

      За характером участі в господарському обороті і швидкістю їх обігу господарські засоби підприємства поділяють на обігові й необігові (необоротні).

      Обігові засоби (кошти) - це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. В практиці бухгалтерського обліку до них належать майнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основними елементами обігових коштів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках у банках і в касі. Склад обігових коштів підприємства подано на рис.2

      Обігові кошти поділяють на нормовані (виробничі) запаси, паливо, незавершене виробництво та ненормовані (дебіторська заборгованість).

      Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства - це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.

     У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.

* У бухгалтерському обліку до малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) належать господарські засоби вартістю до 500 гри. за одиницю або тривалістю експлуатації до року.

Рис.2. Схема складу обігових коштів підприємства.

      До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства належать:

• основні засоби;

• нематеріальні активи;

• капітальні інвестиції;

• довгострокові фінансові вкладення (інвестиції);

• довгострокова дебіторська заборгованість (із терміном

повернення понад рік);

• інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).

    Схему складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства подано на рис.3.

 Рис.3. Схема складу необоротних господарських засобів підприємства.

       Основні засоби - це сукупність споживчих вартостей засобів праці, матеріально-майнових цінностей), які функціонують у незмінній натурально-речовій формі у виробничій та невиробничій сферах протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від дати введення і експлуатацію таких матеріальних цінностей. Вартість основних засобів зменшується поступово з їх фізичним і моральним зношуванням. До основних засобів підприємства належать будинки, споруди, машини, механізми, транспортні засоби, передавальні прилади, інструмент та інвентар терміном експлуатації більше року та вартістю понад 500 грн. за одиницю.

      За ступенем ліквідності господарські засоби (активи підприємства поділяються на ліквідні і неліквідні.

     Ліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть скоро бути конвертованими у грошову форму без суттєвих втрат своєї поточно (балансової) вартості для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквідних активів підприємства належать: грошові активи в різних формах; короткострокові фінансові вкладення; короткострокова дебіторська заборгованість (крім безнадійної); запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

      Неліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрат своєї поточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. До неліквідних активів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість, безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів тощо.

      За функціональною роллю у процесі відтворення господарські засоби підприємства поділяють на такі групи:

1) засоби у сфері виробництва;

2) невиробничі засоби;

3) засоби у сфері обігу;в

4) вилучені засоби.

      До виробничих засобів належать засоби підприємства, які беруть безпосередню участь у процесі виготовлення продукції чи надання послуг. Це - виробничі будівлі і споруди, машини та механізми, транспорт, сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво тощо.

      До невиробничих засобів підприємства належать засоби, які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, але їх використовують для створення нормальних умов праці й відпочинку працівників підприємства. До невиробничих засобів підприємств належать житлові будинки, гуртожитки, готелі, дитячі садки, амбулаторії, клуби, бібліотеки з обладнанням та інвентарем у них тощо, які перебувають на балансі підприємства.

      До засобів підприємства у сфері обігу належать предмети обігу, грошові кошти, кошти в розрахунках та засоби, які обслуговують сферу обігу.

      Предмети обігу - це готові вироби, призначені для реалізації. Грошові кошти необхідні підприємству для розрахунків із постачальниками, з підрядниками, з бюджетом, з робітниками щодо заробітної платні. Грошові кошти зберігаються у касі підприємства, на його розрахункових, валютних та інших рахунках у банках.

       До засобів, які обслуговують сферу обігу, належать торгово-складські споруди з торгово-складським обладнанням, устаткуванням та інвентарем.

      Вилучені засоби - це кошти, які вилучені з обороту підприємства, але протягом певного періоду перебувають на його балансі До них належать авансові відрахування та платежі з прибутку, відрахування у спеціальні фонди тощо.