1.     Джерела їх створення.

     Господарські засоби підприємства за джерелами їх формування та цільовим призначенням поділяють на власні (сформовані за рахунок власних джерел) та залучені (сформовані за рахунок залучених джерел).

     До власних джерел формування господарських засобів підприємства належать фонди, фінансування, резерви і прибуток. Фонди формуються на підприємстві за рахунок відповідних джерел із певною метою, зокрема - це статутний фонд (капітал), додатковий капітал (фонд індексації балансової вартості майна підприємства, фонд безкоштовно одержаного майна тощо).

     Фінансування - це забезпечення фінансовими ресурсами господарської діяльності підприємства за рахунок державного бюджету або коштів інших установ чи організацій. Фінансування діяльності підприємства з державного бюджету називається бюджетним фінансуванням. Якщо кошти підприємству на ту чи іншу спеціальну мету (соціальні потреби, науково-дослідні роботи) надає держава, вища організація, спеціальний позабюджетний фонд чи спонсор, то таке фінансування називається цільовим.

    Резерви утворюють із внутрішніх ресурсів підприємства для покриття можливих у майбутньому цільових витрат зокрема на підприємствах можуть створювати резервний фонд (капітал), резерв майбутніх витрат і платежів тощо.

    Прибуток підприємства є безпосереднім джерелом поповнення господарських засобів підприємства або відповідних фондів підприємства.

    До залучених джерел формування господарських засобів належать:

• кредити;

• емісія облігацій підприємства;

• кредиторська заборгованість.

    Кредити — це позики у грошовій або товарній формах на умовах повернення, що їх надають банк чи юридична (або фізична) особа, - кредитор, іншій особі - позичальникові. За користування кредитом виплачують процент.

    У бухгалтерському обліку кредити поділяють на короткострокові (з терміном повернення до року) і довгострокові (з терміном повернення понад рік).

    Унаслідок випуску й реалізації на ринку облігацій підприємство отримує додаткові (залучені) кошти на умовах повернення і плати у вигляді процентів. За терміном погашення такі кошти в бухгалтерському обліку поділяють на короткострокові (з терміном погашення до року) і довгострокові (з терміном погашення понад рік).

    Кредиторська заборгованість - це тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам, тобто це заборгованість підприємства перед іншими фізичними і юридичними особами за отриману від них продукцію, за надані ними послуги чи виконані роботи, заборгованість за нарахованими, але не сплаченими податками та іншими платежами.

   Кредиторську заборгованість у межах нормативних термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважають нормальною, а в разі порушення термінів платежів -протермінованою.

    Фізичні і юридичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість, називаються кредиторами.

   Класифікацію джерел формування господарських засобів подано на рис. 4

Для придбання господарських засобів підприємство може використати власні вільні кошти (кошти створених на підприємстві фондів, резервів, фінансування, прибуток), а також може позичити (залучити) кошти в інших фізичних і юридичних осіб у вигляді кредитів, кредиторської заборгованості тощо.

Рис. 4. Схема класифікації джерел утворення господарських засобів.